ЛІТОПИС ШКОЛИ

СВАЛЯВСЬКА ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ №4 

 

За давніх часів населення Бистрого (так називався мікрорайон нашої школи) було майже неписьменним. Першою друкованою книгою на Бистрому вважається Євангеліє, за яким священник пішки йшов до міста Львова і там купив за свої кошти у 1655 році. Із його слів видно, що ця книга багато коштувала. Ніхто йому не допомагав купувати її, ні син, ні невістка, ні жодний, хто буде церкві служити.

Школа тут була заснована у другій половині ХУІІ століття.

В 1898 році вже появився перший шкільний журнал.

Головна увага зверталась на навчання релігійного змісту, читання апостолів та псалтиря. Школа була з шестирічним навчанням.

В 1942 році на місці дерев’яної школи була побудована мурована, з одною класною кімнатою та квартирою вчителя.

В 1922 році чеські окупанти призначили першого державного вчителя. Цей учитель за окрему плату виконував і дякування в церкві.

В 1927 році обставини з навчанням трохи покращились, було призначено ще одного вчителя. Школі поступово придавали певного значення, де основне місце займала релігія.

Освіта тут була доступна тільки багатим дітям, а селянські таланти гинули марно.

Школа спочатку називалась Свалява – Бистрянська початкова школа. Пізніше переймену-

вали на Свалявську початкову школу №1.

Директором школи був призначений Кочерган Михайло Георгійович.

З 15 серпня 1954 року керівником школи стала Фенинець Марія Дмитрівна.

Мікрорайон школи інтенсивно розростався, учнів ставало все більше, школа працювала в дві зміни, не було де займатись гуртковою роботою.

Настала необхідність будувати нову школу.

Так народним методом було перебудовано старе приміщення і ще добудовано 2 класні кімнати, коридор і підвальне приміщення для уроків праці.

В 1959 році школа перейшла на однозмінне навчання.

У 1959 році було відкрито групу продовже-

ного дня. Першим вихователем цієї групи була Вайдич Софія Михайлівна. Вона віддала роботі з дітьми 36 років свого життя.

Починаючи з 1959 року, кожного літа працював при школі табір праці і відпочинку для дітей-сиріт, напівсиріт та малозабезпечених сімей, яким керував Туряниця Олександр Іванович. З учнями проводилась цікава робота, влаштовувались зустрічі, ігри, конкурси, змагання, учні займалися суспільно-корисною працею.

Директор школи Фенинець М.Д. домагалась всіма силами разом з батьківським комітетом, щоб на базі Свалявської початкової школи №1 було відкрито восьмирічну школу. Клопотання було ухвалено і з 1 вересня 1969 року школа стала восьмирічною. І от свято Першого дзвоника уже в восьмирічній школі. До нового 1970 року школу очолювала Фенинець М.Д.

З 1970 року директором школи було призначено Гундяка Мирослава Івановича.

З 1975 року директором школи було призначено Сегеді Юрія Михайловича.

Сегеді Юрій Михайлович велику увагу приділяв виховній роботі. Працювало багато різноманітних гуртків. Одними з кращих були гуртки художньої самодіяльності та танцювальний.

Члени цих гуртків захищали честь школи на обласному огляді художньої самодіяльності.

За час перебування Сегеді Ю.М. на посаді директора школи, було побудовано нову двоповерхову школу з необхідною кількістю класних приміщень, відповідно обладнано шкільне подвір’я, спортивний майданчик, майстерню для занять на уроках трудового навчання. При школі довгі роки була присадибна ділянка, на якій учні працювали з великим задоволенням.

Доброю традицією школи було відзначення Свята врожаю та Золотої осені.

У зв’язку з тим, що директора Сегеді Ю.М. було переведено в Свалявську середню школу – інтернат, на його місце було призначено нового директора Усту В.П. він недовго пропрацював на цій посаді. Його місце зайняв Феделеш Ілля Васильович. В зв’язку з виходом на пенсію Феделеша І.Я., директором школи був призначений Фотул Ю.М., який, на жаль, передчасно помер.

Серед випускників нашої школи є люди різних професій, які досягли неабияких вершин в різних галузях науки, господарства. Один з них – Ковач Юрій Іванович. Народився в місті Сваляві в 1925 році. Жив по вул. Островського. Дитячі роки цього хлопчика були важкими, бо в сім’ї було багато дітей. Досягши шкільного віку, він пішов у перший клас початкової школи, на базі якої, діє тепер наша загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. При всіх труднощах малий Юрко навчався успішно. Особливо любив математику. Після школи хлопчик пас худобу. Ідучи з худобою, Юрко брав в поле книжку, це завжди була математика. Пізніше він навчався в горожанській школі. Навчаючись у цій школі, інтерес його до математики зростав. Однак вчитися не міг через нестатки. Почалась війна, його призвали на роботи в Угорщину, звідки він втік. Вдома жандарми його арештували за втечу і знову відправили в Угорщину, в тюрму. Шукаючи шлях для здобуття освіти, він іде у Івано-Франківську область, в місто Коломию, де влаштовується на роботу до вчителя математики, і, таким чином, здобуває математичні знання. Однак німці дізнались, що він не місцевий, забрали його в Німеччину, на важкі роботи. Після війни його мрія здійснилась і він поступає на математичний факультет Львівського університету. Навчається відмінно і одержує грошову допомогу від відомого математика, який добре бачив, що без його допомоги цей хлопець вчитись не зможе. Він вірив, що Юрко буде займатися великою наукою і зробить свій вклад в математику. Після закінчення навчання, він був посланий до Ужгородського університету на фізико-математичний факультет, де працював до останніх днів. Він викладав такі предмети: математичний аналіз, диференціальне рівняння, рівняння математичної фізики, та багато інших курсів. Юрій Іванович підготував багато вчителів математики, кандидатів наук, написав багато праць, чим і збагатив математичну науку. Його знають всі вчителі математики нашої області і за її межами.

1 грудня 1996 року директором школи призначений Вайдич Антонін Іванович.

З перших днів роботи в школі Антонін Іванович особливу увагу приділяє виховній роботі та вивченню народознавства.

Кожна людина повинна знати звичаї, традиції свого народу, рідного краю. М.Рильський у свій час казав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

З метою вивчення народознавства Антонін Іванович виділив приміщення для створення краєзнавчої кімнати-музею. До створення краєзнавчої кімнати-музею залучено весь педагогічний та учнівський колективи школи. Зібрано багато цікавих експонатів, які свідчать про минуле і сучасність нашого народу. Очолили роботу по створенню краєзнавчої кімнати-музею вчитель народознавства Зийнич Марія Іванівна та вчитель історії Кукуня Наталія Михайлівна.

У школі проведено ряд виховних заходів з народознавства. Одне з них «Добрий вечір – щедрий вечір», проведене з учнями 6 класу.

Учні школи підтримують тісні зв’язки з будинком-дитини, ініціатором яких був Середа О.І.

У школі активно проводиться спортивно-масова робота, яку очолює вчитель фізкультури Янцо Я.В.

Велика увага у школі приділяється екологічній роботі, натхненником якої є Попович Л.О.

Мрії директора школи Вайдича А.І. на майбутнє – бачити школу газифікованою, домагатися завершення будівництва спортивного залу, створити більш сприятливі умови для інтенсивної роботи педагогічного та учнівського колективів.

Одна з мрій директора здійснилася у 1999 році – школу було газифіковано.